< Попередня новина


Вивчаємо ліс. Зелене живцювання

Живцювання – це один з найбільш ефективних методів розмноження   рослин, яке  проводиться частинами гілок з одним чи кількома листочками або частинами листка. Материнську рослину обрізають, щоб стимулювати швидкій ріст молодих вегетативних пагонів, з яких і нарізають живці. 
На базовому лісорозсаднику Житомирського лісгоспу нині триває живцювання декоративних порід. 
Саме цей спосіб розмноження рослин лісівники найчастіше використовують, коли хочуть, щоб  отримані сорти і форми були максимально схожі на материнські. А оскільки переважна більшість вічнозелених рослин, що широко застосовуються в озелененні, характеризується досить високою здатністю до вегетативного розмноження , то зелене живцювання для цієї групи рослин завжди було і залишається основним способом розмноження.
«На вкорінення використовують приріст поточного року з маточних дерев і кущів, -  ділиться секретами інженер з лісових культур підприємства Олена Воробйова. -  відрізки пагонів, що почали дерев’яніти, довжиною 5 – 7 см  висаджують у теплиці,  де створюються умови з відповідним температурним режимом та рівнем  вологості повітря»
Через рік укорінені живці висаджуються у відкритий грунт або в горщики. Щоправда, спеціалісти оглядатимуть та оцінюватимуть їх «здатність до життя» - нерідко окремі «ніжні» породи, такі як ялина канадська, залишають на дорощування ще на рік. 
Варто зазначити, що цей спосіб розмноження – досить клопіткий та потребує постійної уваги. Однак, за такого  методу   найкраще зберігаються всі спадкові властивості рослини. До прикладу, якщо ялину сріблясту  виростити з насіння – через деякий час вона може втратити блакитний колір хвої і буде більш схожою на звичайну ялинку. Якщо ж зростити її з пагона – вона точно буде сизою.
Щороку на лісорозсаднику підприємства укорінюють близько 12 тисяч живців: 10 тисяч – хвойних, решта – листяні. Із хвойних порід в лісгоспі  живцюють ялини різних форм, ялівець, кипарисовик, тис, тую західну різних форм та ін.  В період літнього живцювання – вейгелу, перстач, спіреї різних форм, гібіскус, магонію падуболисту, бересклет, звіробій, жимолость тощо.
До кожного виду потрібно індивідуальний підхід, адже одні рослини швидкоростучі та добре приживаються, інші погано вкорінюються та потребують особливого догляду. Після укорінення за молодими живцями будуть доглядати, доки вони стануть окрасою чиєїсь садиби, парку  чи скверу.
За матеріалами пресслужби ДП "Житомирський лісгосп"